Пора переходити на ризик!
Новости Комментариев нет »“Середнє” - показник бідний, іноді шкідливий! Чи не час задуматися?
А й думати якось особливо не треба, вже до нас і за нас багато проблем вирішувалися, й вирішили, але, на жаль, не у нас. Поведемо мову про показники забрудненості середовища, оцінюваних при екологічному контролі.
Заздалегідь скажемо, що використовувана нами система показників давно застаріла, багато в ній недоліків. Все в одній замітці не перелічити. Торкнемося тут лише одного аспекту, а саме показнику, отриманого усередненням результатів окремих замірів. Деякий час ми займалися аналізом забрудненості річок окремих регіонів. Використовуючи офіційні джерела даних створили довідник по забрудненості річок Київської області. Закінчується довідник по річках Волинської області. Можливо, роботи будуть продовжені і по інших регіонах.
Візьмемо відразу, як кажуть, … за роги. Так ось, попрацювали і отримали таку таблицю, що характеризує забрудненість 19 річок Волині в період з 2005 по 2009 роки:

Обмежилися лише двома речовинами. Біологічним споживанням кисню і азотом амонійним. До речі, саме за цими показниками найчастіше спостерігалися значні рівні забрудненості. Які значно перевищували гранично допустимі концентрації.
У клітинках таблиці наведено середньорічні концентрації, поділені на відповідну гранично допустиму концентрацію.
І так по таблиці. Якщо показник більше 1, то можна безпомилково стверджувати, що в даній річці бувають високі рівні забрудненості. Наскільки ці рівні високі вже з упевненістю не скажеш. При одному і тому ж середньому можуть бути різні тлумачення колишнього забруднення. Що ми маємо на увазі? Пояснимо деякими прикладами.
Візьмемо показник забруднення річки Цир амонійним азотом за 2007 рік. Він дорівнює 2. Нагадаємо, це відношення середнього значення до ГДК. І що можна сказати з цього показнику? Не так вже й багато. Твердо можна сказати одне: у річці Цир бувають рівні забрудненості вище ГДК. І більше, мабуть, нічого. Цей показник може бути отриманий, наприклад, при постійній забрудненості річки на рівні двох ГДК. Припустимо в десять разів міряли і щоразу визначався рівень 2 ГДК. Але такий же річний показник міг бути отриманий при десяти вимірах, коли 9 раз вода кристально чиста, а зафіксований рівень забрудненості всього один раз і дорівнює 20 ГДК. Середній теж вийде рівним двом. Прямо скажемо, за небезпекою забруднення річки Цир ці два випадки розрізняються.
А що можна сказати з показниками таблиці, які нижче 1? З упевненістю теж не дуже багато. Стверджувати, що Цир, наприклад, в 2009 році не забруднюється до рівнів, що перевищують ГДК, ми не можемо (показник дорівнює 0,9). А не можемо тому, що 0,9 може бути отриманий при різних значеннях окремих проб. Наприклад, при двох вимірах з результатами 0,85 і 0,95. Такий же результат вийде при двох вимірах, рівних О, 1 і 1,7. Середнє буде теж 0,9. При одному і тому ж показнику 0,9 тлумачення небезпеки можуть бути різні. У першому випадку - рівень забрудненості річки Цир не перевищує допустимий. У другому випадку - можливість забруднення вище ГДК виключити не можна. А скільки можливих варіантів тлумачення буде при трьох, чотирьох, десяти пробах? Невизначеність дуже висока.
До речі, в офіційних документах приводячи рівні середнього значення найчастіше не наводять кількість проведених вимірів, результати яких усереднювалося. Цим істотно збіднюється цей, який широко в даний час використовується, показник (наше середнє).
А все ж, скільки вже років користуємося цими «середніми». І розуміємо, що, якщо відношення середнього до ГДК менше одиниці, то все о `кей. А це може бути дуже і дуже не так. Справа в тому, що порівнюючи середнє з ГДК ми порівнюємо різні за своєю суттю, своїм змістом, величини. При обгрунтуванні ГДК зазвичай виходять з безпеки рівня забрудненості з урахуванням фактору часу. Вважаючи зазвичай, тривалий вплив одного і того ж рівня. А середня вважає в собі безліч варіантів різних рівнів. Не для усередненого рівня розроблені ГДК! Їх порівняння схоже з грубим вираженням про порівняння «мух з котлетами».
Так от, не даремно у багатьох країнах не обмежуються такими убогими (вибачте за грубість) показниками. Переходять до імовірнісних оцінок ризику. І не тільки з водних проблем. Ті ж проблеми і з забрудненням повітря та грунту і з радіоактивністю.
А для переходу до показників ризику ой як багато складнощів. Але колись треба.
І кошти чималі потрібні, адже в усіх сферах треба переробити нормативні, керівні та методичні підходи, аж до коригування законодавчого рівня. Поплисти повинні практично всі управлінські рішення, повинні коректуватися кодекси, за новим визначатися рівні, образно кажучи, злочинів і покарань. Зрозуміло, маємо на увазі охорону природи.
Ми вже раніше виступали зі статтями з різних напрямків вдосконалення системи показників. Відразу перехід до використання показників ризику забруднення середовища, одним махом, не зробити. Для цього потрібно досить пристойний час. Потрібно накопичити багато даних, необхідних для створення статистично значущих масивів, банків даних, без яких ризик не порахуєш.
На першому етапі слід було б ввести в дію вимогу прив’язки кожного результату контролю до координат місця взяття проб, часу взяття проби. Якщо вже поки користуватися усередненими значеннями, то обов’язково прикладати число усереднених величин. При наявності даних про кількість одиничних вимірів вже значно розширюється галузь можливих тлумачень самого середнього.
У міру накопичення ряду нових даних з’явиться можливість отримання і використання імовірнісних характеристик забруднення, перейти до ризикових оцінок.
Повернемося до нашої таблиці. Якось не по собі стає. Фахівці брали проби, робили аналіз в лабораторіях, оформляли звіти. Складали екологічні паспорти, доповіді про стан середовища … Та й ми попрацювали чимало, збирали, узагальнювали, аналізували. Порівнювали річки за ступенем забрудненості. Виходять досить цікаві результати. Наприклад, відмінності річок за забруднення на основі показників за п’ять років. Або ранжирування річок за комплексними показниками. Дещо наводимо на нижче розміщених малюнках. Корисні порівняльні оцінки. Але, але, щось гризе. Адже розумієш, що результат залежить великою мірою від вихідних даних. Не дарма приказка говорить: «що закладеш, то й отримаєш». А ми закладаємо поки ті єдино нам доступні середні. Ну, поки-що.
А шкідливість “середнього” в тому, що він маскує більші рівні забрудненості, затушовує, заспокоює. Особливо це проявляється при відносних величинах менше одиниці.



Свежие комментарии